Some aspects of improvement of understanding combat immunity under Ukrainian criminal legislation

Abstract

The full-scale invasion of russian troops caused the immergence in Ukrainian criminal legislation of new rules, aimed at raising the effectiveness of combating this military aggression. Among these rules one of the key ones is the article 43.1 of the Criminal Code of Ukraine, regulating the combat immunity. The research paper’s objective was the development of some suggestions concerning interpretation of combat immunity and the improvement of its regulation under Ukrainian criminal legislation. While conducting this research the authors used in particular the following methods: gnoseological, systemic-structural, dialectical, logic-semantic and comparative-legal. Some proposals to improve regulatory framework of circumstances excluding criminal illegality of action stipulated by the Criminal Code of Ukraine were elaborated, as well as interpretation of its some attributes. The suggestion was to exclude the definitions of “ammunitions” and “explosive materials” from the text of the Criminal Code of Ukraine, because under their content they are covered by the understanding of concepts “weapon” and “armament”. It was found that when repelling and deterring armed aggression of the russian federation or aggression of another country, it is permissible to use not only armed force, but also any other force capable of striking the enemy, and it is important that such use complies with the rules of international humanitarian law. They emphasised that actions of military personnel or civilians who used poison or other items or weapons prohibited by international humanitarian law to repel and deter the armed aggression of the russian federation, despite the fact that their actions were aimed at countering the occupiers, are subject to criminal liability under Criminal Code of Ukraine. The authors suggested to seek ways of legal possibility to use stricter, except treacherous ones, means and methods of conducting war against armies of those countries, whose armed forces do not absolutely respect rules of international humanitarian law during warfare. The practical value of this work lies in the fact that its results can be used in further research on combat immunity in criminal law, as well as in the application of certain provisions of the Criminal Code of Ukraine in the practical activities of law enforcement agencies. Повномасштабне вторгнення військ російської федерації обумовило появу у кримінальному законодавстві України нових норм, які спрямовані на підвищення ефективності протидії цій військовій агресії. Серед цих норм однією з ключових є ст. 43.1 Кримінального кодексу України, що регламентує бойовий імунітет. Метою роботи була розробка окремих пропозиції з тлумачення бойового імунітету та удосконалення його регламентації за кримінальним законодавством України. При проведенні відповідного дослідження використано, зокрема, наступні методи: гносеологічний, системно-структурний, діалектичний, логіко-семантичний та порівняльно-правовий. Напрацьовано окремі пропозиції з удосконалення нормативної регламентації обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння, передбаченої Criminal Code of Ukraine, а також тлумачення її деяких ознак. Пропонується виключити терміни «бойові припаси» та «вибухові речовини» з тексту Criminal Code of Ukraine, оскільки за своїм змістом вони охоплюються розумінням поняттями «зброя» та «озброєння». Встановлено, що при здійсненні відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації або агресії іншої країни, допускається застосовування не лише збройної, але й будь-якої іншої сили, що здатна вразити противника, при чому важливо, щоб таке застосування відповідало нормам міжнародного гуманітарного права. Наголошується, що дії військових або цивільних осіб, які для відсічі та стримування збройної агресії російської федерації використовували отруту або інші заборонені міжнародним гуманітарним правом предмети чи засоби озброєння, незважаючи на те, що їх дії були спрямовані на протидію окупантам, підлягають кримінальній відповідальності за Criminal Code of Ukraine. Пропонується здійснити пошук шляхів правової можливості застосування більш жорстких, крім віроломних, засобів і методів ведення війни проти армій тих країн, збройні сили яких абсолютно не дотримуються норм міжнародного гуманітарного права при веденні бойових дій. Практична цінність роботи полягає у тому, що її результати можливо використовувати при подальших дослідженнях бойового імунітету у кримінальному праві, а також при застосуванні окремих положень Criminal Code of Ukraine у практичній діяльності правоохоронних органів.