Перипетії службової та позаслужбової діяльності комісара міліції В. Г. Гайдамаки (1914–1983)

Abstract

Уперше в історико-правничій літературі у статті аналізується життєвий шлях та кар’єра очільника міліції в Українській РСР у 1956–1962 рр., комісара міліції 2-го рангу Веніаміна Глібовича Гайдамаки, починаючи з його навчання в школі, зарахування до лав міліції та закінчуючи досить безславним завершенням служби в правоохоронних органах. Працюючи автоінспектором, а потім начальником Державної автоінспекції Сумської області, В. Г. Гайдамаці вдалося здійснити карколомний злет, перебравшись у Київ та ставши начальником Державтоінспекції республіки у 29 років. Автори висувають свою версію про причини такої успішної кар’єри, якій сприяли репресії кінця 1930-х років, можлива допомога іншого високопосадовця, особисті якості самого Гайдамаки, такі як кмітливість і винахідливість, що неодноразово відзначалося у його службових атестаціях. Але ці та інші риси його характеру, певна безконтрольність з боку начальства призвели до зловживань по службі, пов’язаних із придбанням автомобіля, отриманням квартир, незаконних зв’язків із різного роду ділками, недбалостями у службі. Це, а також зміна керівництва МВС у 1962 р. призвели до пониження його в посаді, а потім і до звільнення з міліції. For the first time in the historical and legal literature, the article analyzes the life path and career of the head of the police in the Ukrainian SSR in 1956–1962, police commissioner of the 2nd rank Veniamin Hlibovych Haydamaka, starting with his studies at school, enrollment in the ranks of the police and ending rather inglorious end of service in law enforcement agencies. Working as a Traffic wardtn and then as the head of the State Auto Inspection of the Sumy region, V. G. Haydamatsa managed to make a breakthrough by moving to Kyiv and becoming the head of the State Auto Inspection of the republic at the age of 29. The authors express their version of the reasons for such a successful career, which was facilitated by the repressions of the late 1930s, the possible help of another high-ranking official, personal qualities of Haydamaka himself, such as intelligence and resourcefulness, which were repeatedly noted in his official certificates. While in high positions, V. G. Haydamaka, achieved quite significant indicators in his work, which is evidenced by the relevant statistical data, which are given in his job description. But the influence of the Soviet system, which provided great opportunities for a better life for the superiors, the example of other colleagues from law enforcement agencies who abused their official position, his character traits, a certain lack of control on the part of the superiors led to abuse of office related to the purchase of a car, obtaining apartments, illegal connections with various types of dealers, negligence in the service. This, as well as a change in the leadership of the Ministry of Internal Affairs in 1962, led to his demotion, and then to his dismissal from the police. Analyzing the biography and career path of V. G. Haydamak’s authors note that his career was quite typical for a Soviet-era nomenclature. Nevertheless, in the spirit of that time, despite the considerable compromising material, V. G. Haydamak was not punished very severely, he was not deprived of the title of «police commissioner», and later the restrictions on his pension were lifted. This was also characteristic of Soviet times. A nomenklaturanik of such a high rank was «own» for the Communist Party bonzes, and they, in the end, forgave him for his sins and pranks.