To the issue of efficiency and restrictions on the activities of public authorities under the legal regime of martial law

Abstract

The article provides a general theoretical analysis of the issues of efficiency and restrictions on the activities of public authorities under the legal regime of martial law. It is emphasized that the introduction of martial law in Ukraine has necessitated a prompt response to external threats, which, in turn, has led to the expansion of the functions and powers of military administrations. In critical conditions of war, the balance between security and freedom often shifts towards security, which poses a potential threat of turning temporary restrictions into a sustainable practice. It is noted that the restrictions imposed must be justified, temporary and comply with the Constitution of Ukraine and international human rights standards. У статті здійснено загальнотеоретичний аналіз ефективності та обмеження діяльності органів публічної влади в умовах дії правового режиму воєнного стану. Наголошено, що запровадження воєнного стану в Україні зумовило необхідність оперативного реагування на зовнішні виклики та загрози, що, своєю чергою, спричинило розширення функцій та повноважень військових адміністрацій. Центральні органи виконавчої влади отримують розширені повноваження, що дає змогу забезпечити координацію дій на загальнодержавному рівні, оперативне ухвалення рішень та ефективний розподіл ресурсів. Акцентовано, що публічна влада в умовах воєнного стану демонструє свою здатність до адаптації, мобілізації ресурсів та швидкого реагування. Головне завдання – забезпечити ефективне управління державою, керуючись при цьому принципами верховенства права, законності, гуманізму та ін. Публічна влада в умовах війни працює у режимі надзвичайної мобілізації: рішення приймаються швидко і централізовано, посилюється виконавча вертикаль, здійснюється тісна взаємодія військових та цивільних структур, влада активно залучає населення до оборонних заходів. Ураховуючи дію особливого режиму інформаційної секретності, важливо все ж дотримуватися відкритої інформаційної політики органів публічної влади, співмірної періоду воєнного стану. Зауважено, що в критичних умовах війни баланс між безпекою та свободою часто зміщується в бік безпеки, що створює потенційну загрозу перетворення тимчасових обмежень на сталу практику. Тож упроваджені обмеження повинні бути обґрунтованими, тимчасовими і ідповідати Конституції України та міжнародним стандартам прав людини. Необхідним є здійснення постійного моніторингу стану публічного адміністрування у державі, вчасно виявляти існуючі проблеми та потенційні виклики, які потребують своєчасних організаційних та правових змін.