Міжнародний досвід протидії неправомірній вигоді: уроки для України

Abstract

У статті розглянуто проблеми протидії отриманню неправомірної вигоди як важливого елементу забезпечення правової держави, закріпленого в Конституції України. Проаналізовано законодавчу базу України, включно із Законом «Про запобігання корупції» та статтею 368 Кримінального кодексу України, що визначає відповідальність за кримінальні правопорушення у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг. Особливу увагу приділено ролі антикорупційних органів, таких як Національне антикорупційне бюро України, та їхній діяльності в напрямку попередження і розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг. Досліджено ефективність міжнародного досвіду боротьби з корупцією, зокрема в Сінгапурі, Гонконзі, Швеції, Німеччині, Франції та Естонії. Виокремлено ключові аспекти антикорупційних стратегій, включаючи суворість законодавства, прозорість державного управління, високі стандарти доброчесності в державному секторі та цифровізацію. Особливу увагу приділено антикорупційній освіті, захисту викривачів, прозорості державних закупівель і регуляції лобістської діяльності. У статті запропоновано рекомендації для України, спрямовані на вдосконалення антикорупційної політики, зокрема через адаптацію міжнародного досвіду, посилення прозорості державного управління та інтеграцію цифрових інструментів. Наголошено на важливості активного залучення громадянського суспільства до боротьби з корупцією, формування нульової толерантності до корупційних проявів у суспільстві та розширення антикорупційної освіти. The article deals with the problems of counteracting the receiving of improper advantage as an important element of ensuring the rule of law enshrined in the Constitution of Ukraine. The author analyzes the legislative framework of Ukraine, including the Law “On Corruption Prevention ” and Article 368 of the Criminal Code of Ukraine, which defines liability for corruption offenses. Particular attention is paid to the role of anti-corruption bodies, such as the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine, and their activities in the prevention and investigation of corruption-related criminal offenses. The effectiveness of international experience in fighting corruption, in particular in Singapore, Hong Kong, Sweden, Germany, France and Estonia, is studied. The authors highlight key aspects of anti-corruption strategies, including the strictness of legislation, transparency of public administration, high standards of integrity in the public sector, and digitalization. Particular attention is paid to anti-corruption education, whistleblower protection, transparency of public procurement and regulation of lobbying activities. The article offers recommendations for Ukraine aimed at improving its anti-corruption policy, in particular through the adaptation of international experience, enhancing transparency of public administration and integrating digital tools. The authors emphasize the importance of active involvement of civil society in the fight against corruption, formation of zero tolerance to corruption in society and expansion of anti-corruption education.