The role of judicial examination in the investigation of the facts of torture

Abstract

The Istanbul Protocol has only been partially implemented in Ukraine. In its reports on the results of its visits to Ukraine, the European Committee for the Prevention of Torture called on the government to declare a policy of "zero tolerance" of torture and ill-treatment. [6] In April 2017, the National Preventive Mechanism against Torture announced its intention to promote the implementation of the document. This decision was made during a preparatory meeting before strategic planning. In the summer of 2017, the Ministry of Health announced the establishment of a working group to develop a medical standard. Конституція України закріплює, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Для забезпечення реалізації вказаних положень у нашій країні встановлено кримінальну відповідальність за катування. Проте заборона катувань обумовлює необхідність боротьби з ними не лише формальним прийняттям відповідних нормативних актів, але і реальним притягненням правопорушників до відповідальності. Покарання винних залежить від ефективної діяльності правоохоронних органів щодо виявлення та розслідування зазначених кримінальних правопорушень. Боротьба з указаним видом злочинів є досить складним напрямком діяльності правоохоронних органів, що обумовлюється кількома чинниками. По-перше, виявлення злочинів ускладнюється їх латентністю, оскільки катування нерідко вчиняють працівники правоохоронних органів і досить кваліфіковано приховують такі факти. По-друге, розслідування катувань може супроводжуватись значною протидією з боку корумпованих службових осіб [2]. По-третє, жертви катувань, вчинених близькими особами, часто замовчують чи перекручують обставини злочину через родинні стосунки та з інших причин. Вищевказане викликає неабияке занепокоєння, зважаючи на збільшення кількості заяв та повідомлень про жорстоке поводження та нелюдське насилля над особою. Половина кримінальних проваджень або закривається, або рішення залишається неприйнятим. Це викликає необхідність посилення боротьби з вказаним видом злочинів на практичному рівні, а також розроблення теоретичних положень щодо їх розслідування.