Проблемні питання та необхідність зміни законодавства для захисту прав жінок та дітей під час дії воєнного стану

Abstract

При настанні таких резонансних надзвичайних подій як терористичний акт, масштабна диверсія, а тим більше – агресія з боку іншої держави, громадськість небезпідставно очікує, що держава вживатиме максимально ефективних заходів для забезпечення безпеки населення. Тобто, не тільки розкрити вчинені злочини, а й упередити, не допустити їх скоєння у подальшому. Найбільш не захищеними під час військових дій є діти та жінки. Тому слід звернути увагу на Декларацію про захист жінок і дітей при надзвичайних обставинах та під час збройних конфліктів (1974), якою визнано, що напади на цивільне населення, його бомбардування, застосування хімічної чи бактеріологічної зброї завдає значних страждань. Такі дії забороняються і мають бути засуджені. Гендерне насильство – це будь-яка дія, яка завдає шкоди та здійснюється проти волі людини, заснована на соціально зумовлених (зокрема, гендерних) відмінностях між чоловіками та жінками. Під час надзвичайних ситуацій, таких як конфлікти або стихійні лиха, існує підвищений ризик насильства, експлуатації та жорстокого поводження, особливо щодо жінок та дівчат. Водночас, державні органи влади, громади та мережі соціальної підтримки часто не в змозі належним чином відреагувати на цю проблему. До того ж, в атмосфері безкарності існує вірогідність того, що злочинці не будуть притягнуті до відповідальності. Тому існує нагальна потреба щодо посилення захисту жінок від гендерного насильства під час виникнення надзвичайних ситуацій.