https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/841 2026-07-26T05:09:20Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16944 Название: Методологія порівняльного аналізу моделей штучного інтелекту у правозастосовній діяльності Авторы: Синиціна, Юлія; Synitsina, Yulia Краткий осмотр (реферат): У контексті цифровізації правової сфери дослідження методологічних аспектів порівняльного аналізу моделей штучного інтелекту набуває особливої значущості, оскільки дозволяє обґрунтувати вибір інструментів ШІ, оптимізувати їх налаштування та забезпечити коректне впровадження у реальні правозастосовні процеси. Саме методологічно вивірений підхід є необхідною умовою законності, обґрунтованості та справедливості рішень, прийнятих з використанням автоматизованих аналітичних систем. Застосування штучного інтелекту у праві актуалізує потребу в обґрунтованих підходах до оцінювання моделей з урахуванням не лише їх технічної ефективності, а й правової допустимості, прозорості, інтерпретованості та відповідності принципам верховенства права і захисту прав людини. The article examines the methodological aspects of comparative analysis of artificial intelligence (AI) models within legal sciences in the context of the ongoing digital transformation of law enforcement and judicial activities. The relevance of the study is driven by the growing integration of AI systems into legal analytics, decision-support systems, automated document processing, and predictive legal technologies, which directly affect the legality, fairness, transparency, and justification of legal decisions. The purpose of the research is to systematize and substantiate methodological approaches to the comparative evaluation of AI models, taking into account not only technical performance indicators but also legal admissibility, interpretability, ethical acceptability, and compliance with the principles of the rule of law and human rights protection. The research is based on an integrated methodological framework that combines theoretical content analysis, comparative legal analysis, SWOT analysis, experimental benchmarking, multicriteria decision-making methods (AHP, TOPSIS), performance and scalability assessment, interpretability and transparency evaluation (Explainable AI), risk and security analysis, and case study methodology. The author proves that the application of isolated evaluation methods does not ensure an objective and comprehensive comparison of AI models in the legal domain. Instead, the paper substantiates the effectiveness of an integrated approach that allows balancing quantitative metrics (accuracy, speed, scalability) with qualitative legal criteria (explainability, legal accountability, ethical risks, data protection). The author’s contribution lies in adapting classical AI model evaluation methods to the specific requirements of legal sciences, defining their advantages and limitations from a legal perspective, and systematizing them in a comparative framework relevant to law enforcement practice. The study identifies critical risks associated with algorithmic bias, data confidentiality breaches, and lack of model transparency, emphasizing the need for methodological safeguards. The findings confirm that the development of unified methodological standards for the comparative analysis of AI models is a key prerequisite for the lawful, secure, and trustworthy application of artificial intelligence in legal sciences and practical law enforcement activities. 2025-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16903 Название: Організаційно-тактичні особливості проведення допиту підозрюваного під час розслідування сутенерства Авторы: Пиріг, Ігор; Прокопов, Сергій; Хаджийський, Максим; Pyrih, Ihor; Prokopov, Serhii; Khadzhyiskyi, Maksym Краткий осмотр (реферат): Стаття розкриває організаційно-тактичні засади допиту підозрюваного під час розслідування сутенерства. Визначається, що допит підозрюваного є ключовим інструментом здобуття перевірної інформації, встановлення його винуватості, ролі у злочинній групі та викриття каналів фінансування діяльності із втягнення особи у заняття проституцією, організації місць розпусти та звідництва. Окреслено підготовчі дії до проведення допиту: аналітичний перегляд матеріалів, профілювання особи, планування запитань, забезпечення технічної фіксації та участі необхідних суб’єктів: захисника, перекладача, психолога. На робочому етапі акцент зроблено на встановленні психологічного контакту, поетапному висвітленні інкримінованого епізоду, деталізації обставин: вербування, логістика, канали зв’язку, розподіл прибутків, застосування тактичних прийомів: цілеспрямоване пред’явлення доказів, демонстрація показань співучасників, одночасні допити, контроль суперечностей, використання внутрішніх конфліктів групи, рефлексивні техніки, моніторинг невербальних реакцій і відеофіксація. Запропоновано перелік запитань для різних учасників правопорушення та тактичні прийоми перевірки правдивості показань. The article reveals the organizational and tactical principles of interrogation of a suspect during the investigation of pimping, due to the increase in latency, digital transformation of criminal activity and increased risks of exploitation. The goal is to scientifically substantiate and systematize the algorithms for preparing, conducting and recording the interrogation, taking into account the requirements of the Code of Criminal Procedure of Ukraine, gendersensitive approaches and the specifics of working with digital traces (messengers, payment transactions. It is substantiated that the timeliness and suddenness of the interrogation after the detention minimizes the collusion of accomplices and increases the evidentiary return. Preparatory actions are outlined: analytical review of materials, profiling of the person, planning questions, ensuring technical recording and participation of the necessary subjects (defense attorney, translator, psychologist). At the working stage, the emphasis is on establishing psychological contact, gradually covering the incriminating episode, detailing the circumstances (recruitment, logistics, communication channels, distribution of profits), applying tactical techniques: targeted presentation of evidence, demonstration of accomplices' testimonies, simultaneous interrogations, control of contradictions, use of internal group conflicts, reflexive techniques, monitoring of non-verbal reactions and video recording. A list of questions for different roles (operator, driver, performer, organizer) and approaches to verifying the veracity of the testimonies are proposed, in particular, a detailed recreation of the "day of the event". The subject of evidence is supplemented with network characteristics: places of service provision, channels of conspiracy, corruption connections, mechanisms for legalizing income. The emphasis is on coordinating the work of investigators, prosecutors, cyber units and victim support services for the rapid implementation of the results of the interrogation. 2025-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16295 Название: Математичне моделювання керування рухом маніпулятора м’якого робота, здатного до виконання робіт з розмінування Авторы: Дісковський, Олександр 2025-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16293 Название: Перспективи використання штучного інтелекту при реалізації технології OSINT Авторы: Рижков, Едуард 2025-01-01T00:00:00Z