https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/7671 Scientific articles 2026-07-26T02:33:27Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16993 Название: Суб’єкти формування та реалізації державної політики реабілітації та соціалізації військовослужбовців в Україні Авторы: Миронюк, Роман 2025-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16986 Название: Відповідність законодавчої дефініції поняття адміністративного правопорушення положенням сучасних теорій правової поведінки та прав людини Авторы: Сердюк, Ігор 2025-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16965 Название: Діяльність міжнародних волонтерських організацій як запорука національної безпеки України Авторы: Антонів, Майкл (Майк); Миронюк, Станіслава; Дрок, Ірина; Antoniv, Michael; Myroniuk, Stanislava; Drok, Iryna Краткий осмотр (реферат): Здійснено аналіз адміністративно-правового статусу міжнародних волонтерських організацій в Україні та виокремлено особливості його реалізації в умовах захисту національної безпеки. У результаті дослідження встановлено, що система правового забезпечення міжнародної волонтерської діяльності в Україні охоплює Конституцію України, міжнародні угоди, резолюції, рекомендації та конвенції; закони України; укази Президента України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України; накази міністерств і відомств. Основними законами України, що регулюють волонтерську діяльність, є «Про волонтерську діяльність» та «Про благодійну діяльність та благодійні організації»; деякі аспекти волонтерської діяльності як складової частини гуманітарної роботи регулюються Законом України «Про гуманітарну допомогу». Встановлено, що з огляду на важливий внесок міжнародних волонтерських організацій у захист незалежності та забезпечення національної безпеки України варто їхній правовий статус урегулювати в окремому законі або закріпити його в окремому розділі діючого Закону України «Про волонтерську діяльність». З’ясовано ключові напрями діяльності міжнародних волонтерських організацій, визначено основні проблеми в їх реалізації, зокрема: бюрократичні перешкоди – складнощі в отриманні волонтерських віз, реєстрації іноземних організацій, процедурі ввезення гуманітарної допомоги; правові прогалини – недостатня правова охорона волонтерів, відсутність чітких механізмів соціальних гарантій та державної підтримки; фінансові та податкові питання – складнощі з оподаткуванням власних коштів волонтерів та необхідність реєстрації в Реєстрі волонтерів, якщо збори перевищують встановлені ліміти; безпекові ризики – волонтери працюють у зоні бойових дій або поблизу неї, що пов’язане з небезпекою для життя; брак інформації – іноземцям важко отримати актуальну та перевірену інформацію про потреби та методи роботи в Україні. Обґрунтовано, що основними чинниками, що стимулюють розвиток міжнародного волонтерського руху в Україні, є: 1) безпекові та гуманітарні виклики (війна) – повномасштабне вторгнення створило безпрецедентну потребу в медичній, психологічній та гуманітарній допомозі, що спричинило залучення іноземних волонтерів; 2) високий рівень самоорганізації та громадянського суспільства – швидке формування волонтерських мереж та організацій, що ефективно працюють у кризових умовах, робить Україну привабливою для міжнародної співпраці; 3) міжнародна солідарність – прагнення громадян інших країн допомогти українцям у боротьбі за незалежність та демократичні цінності; 4) особиста мотивація та самоактуалізація – бажання набути унікального професійного досвіду, допомогти іншим та особисте задоволення від внеску в успіх місії; 5) інформаційна відкритість – розвиток соціальних мереж та медіа, що дозволяють волонтерам легко знаходити запити на допомогу та координувати діяльність. Ці чинники сприяють трансформації міжнародного волонтерства в потужний соціальний інститут, що доповнює функції державних органів в умовах захисту національної безпеки. The article analyzes the administrative and legal status of international volunteer organizations in Ukraine and identifies the features of its implementation in the context of protecting national security. As a result of the study, it was established that the system of legal support for international volunteer activities in Ukraine includes the Constitution of Ukraine, international agreements, resolutions, recommendations and conventions; laws of Ukraine; decrees of the President of Ukraine; resolutions and orders of the Cabinet of Ministers of Ukraine; orders of ministries and departments. The main laws regulating volunteer activities are the Laws of Ukraine «On Volunteer Activities», «On Charitable Activities and Charitable Organizations»; some aspects of volunteer activities as a component of humanitarian work are regulated by the Law of Ukraine «On Humanitarian Aid». It was established that, given the important contribution of international volunteer organizations to protecting the independence and ensuring the national security of Ukraine, their legal status should be regulated in a separate law, or enshrined in a separate section of the current Law «On Volunteer Activities». The main areas of activity of international volunteer organizations were clarified, the main problems in their implementation were identified, in particular: bureaucratic obstacles – the complexity of obtaining volunteer visas, registering foreign organizations, as well as complex procedures for importing humanitarian aid; legal gaps – insufficient legal protection of volunteers, the lack of clear mechanisms of social guarantees and state support; financial and tax issues – difficulties with taxation of volunteers’ own funds and the need to register in the Volunteer Register if the fees exceed the established limits; security risks – volunteers work in or near a combat zone, which is associated with a danger to life; lack of information – it is difficult for foreigners to obtain up-to-date and verified information about the needs and methods of work in Ukraine. It is substantiated that the main factors stimulating the development of the international volunteer movement in Ukraine are: 1) security and humanitarian challenges (war) – a full-scale invasion created an unprecedented need for medical, psychological and humanitarian assistance, which attracts foreign volunteers, as noted in this study; 2) a high level of self-organization and civil society – the rapid formation of volunteer networks and organizations that work effectively in crisis conditions makes Ukraine attractive for international cooperation; 3) international solidarity – the desire of citizens of other countries to help Ukrainians in the struggle for independence and democratic values; 4) personal motivation and self-actualization – the desire to gain unique professional experience, help others and personal satisfaction from contributing to the success of the mission; 5) information openness – the development of social networks and media that allow volunteers to easily find requests for help and coordinate activities. These factors contribute to the transformation of international volunteering into a powerful social institution that complements the functions of state bodies in the protection of national security. 2026-01-01T00:00:00Z https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/16954 Название: Окремі аспекти адміністративно-правової характеристики суб’єктів адміністративних правопорушень, передбачених ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення Авторы: Гребененко, Ірина; Hrebenenko, Iryna Краткий осмотр (реферат): Воєнна агресія росії проти України з 2022 р. актуалізувала питання мобілізаційної готовності держави та ефективності адміністративно-правових механізмів забезпечення обороноздатності. В умовах воєнного стану, який триває уже четвертий рік поспіль, особливого значення набула норма ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка встановлює відповідальність за порушення законодавства у сфері оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації [2]. Ця норма передбачає адміністративну відповідальність, однак її практичне застосування породжує низку питань щодо суб’єктивного складу правопорушення, доказування факту порушення (особливо це стосується процедури вручення повістки) та меж застосування адміністративної відповідальності. Проаналізовано зміст вищезгаданої норми, досліджено відмежування загального і спеціального суб’єктів адміністративного правопорушення, проблеми доказування, особливості правозастосування у воєнний період, а також тенденцію судової практики за 2024–2025 рр. Здійснено аналіз нормативної бази, яка визначає обов’язки у сфері мобілізації, окреслено типові помилки й підстави для скасування постанов про притягнення особи до адміністративної відповідальності, проблеми доказування у справах зазначеної категорії. На підставі аналізу судової практики виявлено ключові помилки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) у визначенні суб’єкта відповідальності та документальному оформленні протоколів. Досліджено питання правового регулювання процедурних вад вручення повісток, колізій між нормами підзаконних актів, а також недосконалості фіксації вручення повісток у цифрових реєстрах. Значна частина дослідження спрямована на аналіз доказової бази, оскільки суди систематично наголошують на необхідності документального підтвердження вручення повістки належному суб’єкту, належного оформлення військово-облікових документів, обов’язковості фіксації повідомлення працівниками підприємств тощо. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства і практики притягнення до відповідальності з метою забезпечення дотримання балансу між мобілізаційною дисципліною та правами фізичних і посадових осіб шляхом надання нормативного визначення спеціального суб’єкта. Russia’s military aggression against Ukraine since 2022 has actualized the issue of the state's mobilization readiness and the effectiveness of administrative and legal mechanisms for ensuring defense capability for all times of our country’s independence. In the conditions of martial law, which has been going on for the 4th year in a row, the norm of Article 210-1 of the Code of Ukraine on administrative offenses, which establishes responsibility for violations of legislation in the field of defense, mobilization training and mobilization, has acquired special significance. This norm provides for administrative liability, but its practical application raises a number of questions regarding the subjective composition of the offense, proof of the fact of the violation (this especially applies to the procedure for serving a summons) and the limits of application of administrative liability. This article analyzes the content of the norm, investigates the nature, delimitation of the general and special subject of an administrative offense, the problems of proof, the peculiarities of law enforcement in the wartime period, as well as the trend of judicial practice for 2024–2025. An analysis of the regulatory framework that defines responsibilities in the field of mobilization has been carried out, typical errors and grounds for canceling decisions on bringing a person to administrative responsibility, problems of proof in cases of this category of cases have been outlined. On the basis of the analysis of judicial practice, key errors of territorial recruitment and social support centers in the determination of the subject of responsibility and the documentation of the protocols were revealed. The problem of legal regulation of procedural defects in the service of summonses, conflicts between the norms of by-laws, as well as the imperfection of fixing the service of summonses in digital registers has been investigated. A large part of the article is aimed at researching the evidence base, as the courts systematically emphasize the need for documentary confirmation of the delivery of the summons to the proper subject, the proper registration of military accounting documents, the obligation to record the notice by employees of enterprises, etc. Recommendations on improving the legislation and the practice of bringing to responsibility are proposed in order to ensure the balance between mobilization discipline and the rights of individuals and officials by providing a normative definition of a special subject. 2026-01-01T00:00:00Z